Дауд Абдур-Рокіб
Істина — це божественний закон, який ніколи не може залишатися прихованим, незалежно від того, наскільки запекло сили неправди намагаються її приховати. Це непохитна обітниця Бога, вплетена в тканину історії. Від самого початку кожен пророк стикався з протидією тих, хто боявся, що світло істини викриє їхню темряву. Проте знову і знову щирість перемагала страх, а настанова доходила до тих, хто щиро її шукає.
Той самий божественний принцип залишається чинним і сьогодні. У цю епоху, так само як і в минулому, страх використовується як засіб, щоб відвернути людей від послання Обітованого Месії — Хазрата Мірзи Гулама Ахмада (ас). Та сама модель, яка проявилася за часів Святого Пророка Мухаммада (са), коли підбурювання та застереження використовувалися для того, щоб перешкодити шукачам, повторюється й тепер. Але закон Бога залишається незмінним: істину неможливо придушувати вічно, а щирі серця завжди знайдуть шлях до неї.
Підступи проти істини
Аллах говорить у Священному Корані:
وَكَذَلِكَ جَعَلْنَا لِكُلِّ نَبِيٍّ عَدُوًّا شَيَاطِينَ الْإِنْسِ وَالْجِنِّ يُوحِي بَعْضُهُمْ إِلَى بَعْضٍ زُخْرُفَ الْقَوْلِ غُرُورًا وَلَوْ شَاءَ رَبُّكَ مَا فَعَلُوهُ فَذَرْهُمْ وَمَا يَفْتَرُونَ
«І так само Ми зробили для кожного Пророка ворогом злих із-поміж людей і джинів. Вони навіюють один одному прикрашені слова, щоб обманювати». (Сура аль-Анам, 6:113)
Цей аят навчає нас, що для кожного пророка Аллах визначив ворогів з-поміж нечестивців, які активно працюють, щоб перешкоджати його місії. Це божественний закон, який повторювався впродовж усієї історії. За часів Святого Пророка (са) його противники вдавалися до безпідставних звинувачень проти нього, називаючи його божевільним, чаклуном і поетом, щоб відвернути людей від його послання. Це були не справжні побоювання, а продумані спроби вселити страх і сумнів у серця щирих шукачів.
Так само ті самі підступи очевидні сьогодні, в епоху Обітованого Месії, Хазрата Мірзи Гулама Ахмада (ас). Так само як вороги Святого Пророка (са) прагнули перешкодити його поступу за допомогою неправдивих звинувачень і підбурювання, противники Обітованого Месії (ас) застосовують подібні тактики, щоб перешкодити його місії. Вони здіймають тривогу, поширюють неправдиву інформацію та застерігають людей триматися подалі — усе це в спробі перекрити шлях до істини. Проте, як доводить історія, такі підступи не можуть досягти успіху всупереч волі Бога. Істина продовжує сяяти, а ті, хто щиро її шукає, ніколи не будуть збиті зі шляху галасом її ворогів.
Випадок Туфайля ад-Давсі
Туфайль ад-Давсі був видатним арабським вождем і шанованим поетом. Одного разу він вирушив до Мекки, нічого не знаючи про претензію Святого Пророка (са), коли курайшити негайно застерегли його своєю звичною неправдивою пропагандою. Наступного ранку Туфайль пішов здійснити таваф навколо Кааби як акт поклоніння ідолам. Щойно він увійшов, то побачив Святого Пророка (са), який стояв біля Кааби. Поклоніння Пророка (са) зачарувало його. Коли Святий Пророк (са) залишив Каабу, Туфайль пішов за ним і сказав:
«О Мухаммаде, твій народ розповів мені певні речі про тебе. Клянуся Богом, вони продовжували так сильно відлякувати мене від твого послання, що я навіть затулив свої вуха, аби не чути твоїх слів. Незважаючи на це, Бог зробив так, що я почув дещо з нього, і я побачив у цьому добро. Тож розкажи мені більше про свою місію».
Святий Пророк (са) прочитав йому суру аль-Іхляс і суру аль-Фаляк. Туфайль був глибоко вражений — він ніколи раніше не чув таких прекрасних слів, і ніколи йому не описували благороднішої чи справедливішої місії. Тож він без жодних застережень прийняв його послання.
Епоха Обітованого Месії (ас)
Та сама модель підбурювання, спрямована проти Святого Пророка (са), повторилася в епоху Обітованого Месії, Хазрата Мірзи Гулама Ахмада (ас). Коли Назір Хуссейн та інші противники кинули виклик на публічні дебати в Делі, вони не хотіли, щоб істина була почута. Їхньою єдиною метою було підбурити людей проти Обітованого Месії (ас), застерігаючи їх не слухати його слів. Вони докладали великих зусиль, щоб створити безлад і встановити перешкоди, сподіваючись, що його послання ніколи не дійде до щирих шукачів. Їхній страх був очевидним: якщо люди вступлять у взаємодію з Обітованим Месією (ас), вони можуть потягнутися до його послання, а їхній власний вплив зменшиться.
Навіть сьогодні це підбурювання триває. Неахмадійські кола загалом радять залишити ахмаді у спокої та не проводити з ними жодних дебатів. Вони застерігають інших «остерігатися» взаємодії з громадою, побоюючись, що будь-який контакт може привести щирі серця до істини.
Це була та сама тактика, яку курайшити застосували проти Туфайля, наповнюючи вуха страхом, щоб перекрити шлях до настанови. Отже, це не просто збіг. Насправді це глибокий знак істинності Обітованого Месії (ас). Щойно люди вступають у взаємодію з ним або з його громадою, їхні серця починають схилятися до послання, так само як серце Туфайля схилилося до нього в ту мить, коли він почув слова Святого Пророка (са).
Попри всі запобіжні заходи та страхи, закон Аллаха бере гору; істина знаходить шлях до щирих душ. Саме це явище є живим свідченням божественної місії Обітованого Месії (ас), доводячи, що його послання несе те саме світло й силу, які преобразили серця щирих шукачів істини.
Джерело: https://www.alhakam.org/how-fear-of-truth-repeats-the-story-of-tufayl