Уявіть собі на мить людину, яка сидить у глибоких роздумах, шукає сенс і порівнює своє майбутнє зі своїм минулим. Протягом години вона бореться з життєвими питаннями. Потім раптом, у напруженій тиші, вона помічає, що її телефон зарядився до 100%. Майбутнє могло зачекати, але гортання стрічки — ні.

Це може звучати як жарт, але це просто реальність світу, в якому ми живемо сьогодні. Майже кожна мить нашого життя визначається екранами. Ми ледве можемо навіть перевірити погоду, не потрапивши в потік сповіщень і контенту, які вимагають нашої уваги та конкурують за неї.

Те, що колись було простим завданням, тепер стало можливістю для відволікання. Пристрої, на які ми покладаємося заради зручності, створені так, щоб привертати й утримувати нашу увагу, через що бути присутнім у теперішньому моменті або навіть просто мати «вільну» хвилину стало складніше, ніж будь-коли раніше.

І тепер, схоже, Велика Британія нарешті наважилася на цей крок. Австралія першою запровадила подібні заходи, а тепер Велика Британія має намір наслідувати її приклад. Платформи соціальних мереж незабаром будуть заборонені для осіб молодше 16 років. Очікується, що сервіси обміну повідомленнями, такі як WhatsApp і Signal, не потраплять під заборону, оскільки їх зазвичай розглядають як інструменти спілкування, а не як соціальні мережі. Очікується, що зміни набудуть чинності до весни 2027 року.

Незалежно від того, погоджуєтеся ви з цією політикою чи ні, вона знаменує собою значний зсув у тому, як уряди підходять до взаємин між молоддю та соціальними мережами.

Проблема, яку ми створили: як ми опинилися в пастці алгоритму

Перше запитання, яке виникло в мене після цієї новини, було: як Велика Британія опинилася в цій точці? Або, можливо, точніше — як світ опинився тут?

Не є секретом, що світ соціальних мереж, відверто кажучи, викликає залежність. І не лише в дітей, а й у дорослих. Ще у 2018 році BBC повідомляла, що «компанії соціальних мереж навмисно роблять свої продукти залежними для користувачів заради фінансової вигоди».

Коли ми замислюємося над цим, стає очевидним: усе, що постійно вимагає нашої уваги, неминуче відволікає нас від інших, більш значущих речей. Уявіть, що ви не можете виконувати свої щоденні обов’язки лише тому, що 3–4 години на день проводите перед екраном.

Тоді питання полягає не в тому, добра ця заборона чи погана. Справжнє питання — як ми взагалі дійшли до цього?

Навіть усвідомлюючи, наскільки залежними можуть бути соціальні мережі, ми продовжували рухатися цим шляхом. Сучасні діти частіше обирають екрани, ніж дитячі майданчики, і гортання стрічки замість дослідження навколишнього світу. Вплив екранів не обмежується лише розумом; він поширюється на фізичне здоров’я та, можливо, ще важливіше, на сам досвід дитинства.

Уявіть, що вам уже за тридцять, і ви дізнаєтеся, що всі ті роки, коли ви проводили по 3–4 години або більше щодня перед екранами, були відібрані у справжнього життя. Ви переглянули незліченну кількість відео заходів сонця, але рідко зупинялися, щоб побачити захід сонця на власні очі. Ви ніколи не ходили на риболовлю, не лазили по деревах, не йшли вздовж струмка, щоб дізнатися, куди він веде, не каталися велосипедом сільською місцевістю, не піднімалися на оглядовий майданчик, щоб заслужити краєвид, і навіть не ночували в наметі під зоряним небом.

Так, соціальні мережі справді відкривають вікно у світ, але для багатьох людей вони поступово стали заміною реального досвіду життя в цьому світі.

Чи винні батьки? Коли діти вже не знають, що робити без екранів

BBC опублікувала відео, в якому журналістка запитала молоду школярку, скільки часу вона провела перед екранами за вихідні. Дівчинка відповіла, що дев’ять годин.

Потім журналістка, натякаючи на майбутню заборону соціальних мереж, зауважила, що тепер у неї буде багато вільного часу для інших занять, і запитала, чим вона планує займатися натомість.

Відповідь була простою:

«Дивитися на стіну».

Для багатьох із нас, особливо для молоді, екрани стали головним способом заповнення вільного часу. Без них навіть відпочинок може здаватися дивно порожнім. Схоже, що ціна постійного користування екранами набагато більша, ніж ми часто усвідомлюємо — не лише через час, який ми проводимо за пристроями, але й через те, як це впливає на нашу здатність насолоджуватися життям поза ними.

Як батьки наступного покоління, ми часто недооцінюємо важливість виховання дітей із метою та турботою.

В ісламі нас навчають, що виховання дітей повинно допомогти їм успішно жити в суспільстві, залишаючись при цьому людьми доброго характеру та міцних цінностей. Мета полягає в тому, щоб вони позитивно впливали не лише на власне життя, але й на життя інших.

Обітований Месія, Хазрат Мірза Гулам Ахмад (мир йому), засновник Ахмадійського Мусульманського Джамаату, дав дуже гарне пояснення, яким я хотів би поділитися. Хоча воно стосується прийняття молитов, із нього можна винести урок і для цієї ситуації. Він сказав:

«Можна побачити, як дорого мати цінує свою дитину. Вона бажає, щоб із нею не сталося нічого поганого. Але якщо дитина плаче й наполягає на безглуздому бажанні отримати гострий кинджал або розпечене вугілля, чи дозволить мати, попри всю свою любов і співчуття, щоб дитина взяла це вугілля й обпекла руку або порізалася гострим лезом кинджала? Звичайно ж, ні».
(Мальфузат, англійське видання, том 1, с. 102)

Розуміючи небезпеки соціальних мереж та їхній вплив на молодь, чи дасть якийсь батько добровільно планшет своїй дитині, знаючи, як це може вплинути на розвиток її розуму?

Чи йдеться про вплив на систему винагороди мозку, на увагу та концентрацію, чи про загальний вплив на спосіб життя та звички — ризики стає дедалі важче ігнорувати. Якщо ми прагнемо захистити дітей від фізичної шкоди, то хіба не повинні так само турбуватися про те, що може зашкодити їхньому психічному благополуччю?

Захист родини від біди

Безсумнівно, соціальні мережі також мають свої переваги. Вони пов’язують нас зі світом, і ми можемо багато чого з них навчитися. Тож вони не є повністю негативними. Однак, коли йдеться про їх використання, необхідний більш збалансований та контрольований підхід.

В ісламі добре відомий принцип, що запобігання шкоді має перевагу над отриманням користі. Якщо існують докази того, що необмежений доступ дітей до соціальних мереж наражає їх на ризики булінгу, експлуатації, залежності, неприйнятного контенту або проблем із психічним здоров’ям, тоді розумні обмеження можна вважати виправданим захисним заходом.

Священний Коран чітко навчає, що все, що може призвести до поганої поведінки або завдати шкоди родині, повинно бути припинене або принаймні перебувати під контролем. Тому в Корані Аллах говорить:

«О ви, які увірували! Убережіть себе і свої сім’ї від Вогню».
(Сура ат-Тахрім, 66:7)

Це означає, що батьки зобов’язані захищати свої родини — починаючи із самих себе — від усього, що може збити їх із правильного шляху. Добре відомо, що надмірне та безконтрольне користування соціальними мережами впливає на добробут дітей та розвиток їхнього мозку.

Іслам надає великого значення пильності щодо нашої мови, погляду, часу та серця. Усе це формує характер людини та її духовний стан. І саме ці сфери соціальні мережі значною мірою прагнуть контролювати та на які вони впливають.

Те, що ми говоримо, часто формується тим, що ми чуємо. Те, що ми бачимо, впливає на наші бажання. А те, як ми використовуємо свій час, визначає напрямок нашого життя. Тривале й надмірне використання екранів може впливати не лише на наші звички, але й на нашу увагу та емоційний стан, а зрештою — і на серце людини.

Саме тому захист себе від шкідливого впливу є таким важливим принципом.

Послання тим, хто зростає в цифрову епоху

Водночас зрозуміло, що багато молодих людей незадоволені новою забороною. Кожен із батьків знає, як важко буває забрати екран у дитини, і після того, як вона настільки до нього звикла, багато дітей можуть запитати: що ж нам тепер робити?

Проте на це можна подивитися інакше. Якщо скористатися цією можливістю правильно, вона може стати шансом для особистісного зростання та самовдосконалення. Без постійного впливу соціальних мереж ви можете почати свідомо формувати себе замість того, щоб перебувати під впливом алгоритму, який безперервно підсовує вам новий контент.

Тут пригадується аят зі Священного Корану, над яким варто замислитися в таких обставинах:

«Можливо, вам не подобається щось, хоча воно є добром для вас; і можливо, вам подобається щось, хоча воно є злом для вас».
(Сура аль-Бакара, 2:217)

За правильного підходу ця зміна може принести значний і тривалий позитивний результат.

Мені також було б цікаво почути вашу щиру думку з цього приводу. Чи бачите ви в цьому користь для себе, чи вам теж здається, що спочатку буде важко зрозуміти, як проводити свій вільний час?

Джерело: https://www.alhakam.org/world-scrolled-uk-social-media-ban-for-under-16s