Вчені та науковці останнім часом підтверджують потужний та позитивний вплив, який духовність та духовна практика мають на наше загальне благополуччя. Дослідники досліджували конструктивний вплив духовності на психічне здоров’я. Прикладна духовність отримує все більше визнання в психіатричній літературі як профілактична, так і лікувальна стратегія.

Духовність визначається як щось, що складається з духу або має природу духу, і це щось нематеріальне або невловиме за своєю природою. Слово «дух» походить від латинського терміна «spiritus», що означає «дихати» або «дути».

Духовна сфера в основному стосується питань щодо кінцевої природи людини та мети життя, а також мотиву існування Всесвіту. Крім того, духовність передбачає зв’язок з чимось більшим, ніж людина сама, що включає емоційний або трансцендентальний світ, і тому може бути досвідом людини та стосунками з фундаментальним, самодостатнім та нематеріальним аспектом Всесвіту, який називають Богом.

Роль духовності в загальному стані здоров’я є значною. Її здатність сприяти відчуттю мети та напрямку в житті, а також сприяти та формувати різні цілі, прагнення, цінності та дії, які є одними з невід’ємних аспектів психотерапевтичного процесу в різних школах думки та лікування, видається безцінною.

Чому молитва важлива?

Молитва (самостійна чи спільна) – це частина духовності, спрямована на розвиток єднання з Богом. Вона посилює наш досвід у сфері духовних пошуків і служить життєво важливим інструментом для кожного, хто прагне духовного прогресу. Це акт спілкування з вищою силою, яка спонукає нас до усвідомлення та матеріалізації наших намірів і думок, спрямованих на розуміння сенсу, мети та ролі нашого існування.

Молитва може бути набором слів або спонтанною, щирою вдячністю чи розмовою. Якою б не була форма, вона, безсумнівно, є трансформаційним актом, який допомагає нам замислитися над нашими сильними сторонами, недоліками та тим, як ми щодня ставимося до себе та інших, формуючи основу здорового загального функціонування.

Окрім того, що це допомагає нам узгодити свої цінності з вищими, це також спонукає нас до продуктивної поведінки та дій, які сприяють нашому психологічному, соціальному та фізичному благополуччю, що є ефективним інструментом для спокути.

Крім того, молитву не слід розглядати як пасивний акт, а радше як активний процес, який дає нам керівництво, завдяки якому ми досягаємо всього, чого можемо досягти. Більше того, вона служить якорем, що стабілізує наше життя, дає надію, омолоджує наш дух і життєву силу, а також допомагає нам долати труднощі, виклики та відновлюватися.

Молитва, медитація та психологічне благополуччя

Кращі психологічні результати досягаються, коли традиційна психотерапія інтегрує деякі духовні, релігійні та/або громадські стратегії у свої протоколи лікування. Було показано, що молитва як інструмент для покращення психічного здоров’я підвищує емоційну стійкість, особливо допомагаючи людям впоратися зі стресом, тривогою, самотністю, травмою, безнадією, депресією, зменшує упередженість уваги та навіть суїцидальні думки серед людей, які беруть участь у духовній практиці, що включає регулярні молитви.

Крім того, дослідження показали, що духовність і молитва формують здоровий моральний компас і траєкторію до емоційної стабільності серед молоді. Це покращує їхню здатність приймати рішення, знижує стрес, пов’язаний з академічним тиском, і зменшує когнітивний дисонанс (психологічна напруга між суперечливими почуттями та ідеями), що виникає в результаті зіткнення з певними складними життєвими ситуаціями.

Більше того, молодь, яка вважає себе частиною більшого духовного та громадського плану, має більшу самоефективність, може сприяти здоровим соціальним зв’язкам та бути вільною від негативного впливу екзистенційних криз та безцільності. Цікаво, що релігійні переконання та практики можуть допомогти у захисті психічного здоров’я, зменшуючи ризик розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, та кримінальної поведінки серед підлітків.

Коли ми пропонуємо молитву як засіб підтримки, відбувається зміна в нашому психологічному стані, яка зрештою впливає на нашу поведінку та взаємодію. В результаті формуються наші дії, рішення та реакції.

Медитація та психічне здоров’я

Медитація – це ще одна популярна форма практики, яка, як вивчається, є ефективним інструментом для зменшення або полегшення психічного та емоційного стресу серед людей усіх вікових груп. Молитва та вправи з контролю дихання, також відомі як вправи для розуму та тіла, мають величезну терапевтичну цінність. Інтеграція їх у психотерапевтичні рамки показала кращі результати лікування.

Дуже специфічний вид медитації, який називається медитацією усвідомленості, показав багатообіцяючі результати у посиленні позитивних емоцій та ясності розуму. Він служить буфером, що зменшує вплив тривожних думок та почуттів, які захоплюють ваше життя.

Медитація усвідомленості культивує стан спокою та усвідомленості, заохочуючи людину зосередитися на теперішньому моменті. Практики, засновані на усвідомленості, можуть розірвати цикл роздумів та негативного мислення, які пов’язані з розвитком психічних ускладнень, таких як депресія та тривога.

Молитва – це потужна форма медитації усвідомленості, коли вона виконується з відданістю, присутністю та зосередженим наміром. Фактично, молитва та медитація – це дві сторони однієї медалі, що служать схожій меті.

Уважність в ісламі практикується через зікр (спогади), дуа (благання), істігфар (шукання прощення), споглядання Його творіння (тафаккур) та муракаба (усвідомлення Аллаха та духовного «я»). Щоденне впровадження цих моделей поведінки та ставлення служить ефективним та дієвим засобом протидії тривозі, гніву, смутку та стресу.

Нейронаука молитви та медитації

Мозок — це складний людський орган, який також регулює важливі функції організму, такі як дихання, рухові функції, зір, голод, ситість, температура тощо. Він також є центром контролю наших думок, емоцій та поведінки.

Розуміючи внутрішню роботу мозку, ми можемо проаналізувати, як мозок обробляє складну інформацію (як сенсорну, так і емоційну), регулює емоції та спрямовує поведінку.

Чи запрограмовані ми на духовність?

Цікаво знати, що так само, як комп’ютер має електричні з’єднання, мозок має нейронні зв’язки. Нейронаука, психологія та теологія досліджують нейронні та/або біологічні основи молитви та медитації. Вони сподіваються, що результати досліджень, пов’язані з функціями або роботою нервової системи, можна буде застосувати до сучасних протоколів лікування.

Найновіша міждисциплінарна галузь у нейронауці, яка називається «нейротеологія», розпочала дослідження взаємозв’язку між людським мозком та духовними/релігійними практиками. Вона розпочала дослідження того, як активність/функціонування мозку пов’язане з духовним досвідом, таким як молитва чи глибока медитація. Вчені роблять перші спроби зрозуміти духовний досвід і те, що відбувається в розумі та тілі людей, які вірять, що вони пов’язані з Божественним. Цікаво, що нейротеологія черпає натхнення та розуміння з найшвидше зростаючої релігії у світі, якою є «іслам», завдяки його високоструктурованим та послідовним формам духовного поклоніння.

Як молитва та медитація покращують здоров’я мозку та психічне благополуччя?

«Ті, які увірували, і чиї серця знаходять втіху у згадуванні Аллаха. Воістину, саме у згадуванні Аллаха серця можуть знайти втіху». (Сура ар-Рад, Розділ 13:29)

Молитва активує парасимпатичну нервову систему

Парасимпатична нервова система, також відома як стан «відпочинку та травлення», протидіє стресовій реакції в організмі та викликає спокій і мир. Послідовне, навмисне та зосереджене повторення слів і ритмічних поз разом із контрольованим диханням знижує рівень кортизолу в організмі та стимулює блукаючий нерв, тим самим контролюючи кров’яний тиск, тривожність і частоту серцевих скорочень, покращуючи травлення, якість сну та зменшуючи запалення.

Активація ділянок мозку, що беруть участь в емоційній регуляції, увазі та емпатії

Дослідження з використанням однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) та МРТ (функціональної магнітно-резонансної томографії) показують, що молитва, особливо під час поклонів, підвищує активність префронтальної кори (відповідальної за виконавчі функції, увагу та контроль імпульсів) та зменшує активність мигдалини (відповідальної за обробку таких емоцій, як тривога, агресія та страх), що призводить до кращої емоційної регуляції та здатності приймати рішення. Крім того, глибока медитація та молитва пов’язані зі зниженням активності та кровотоку через тім’яну частку (ця частина мозку забезпечує просторове усвідомлення та координацію рук і очей), що пов’язано зі зниженням відчуття себе та більшим відчуттям зв’язку з вищою силою.

Протилежність блуканню розуму, мріям та роздумам

«О ви, які увірували! Згадуйте Аллаха уважно!» (Сура аль-Ахзаб, розділ 33: 42)

Мережа за замовчуванням (DMN) – це набір взаємопов’язаних ділянок мозку. Відомо, що вона активується, коли людина зайнята роздумами про минулий досвід, думає про себе та уявляє майбутні події, і зазвичай вона деактивується, коли ми займаємося більш цілеспрямованою діяльністю, спрямованою на результат. DMN також відіграє певну роль у створенні зв’язного внутрішнього діалогу (внутрішнього наративу), що є життєво важливим для формування відчуття себе. Навмисне зосередження на повторенні віршів Корану та структурованому роздумуванні над їх значенням, разом із фізичними рухами під час молитви чи медитації, призводить до зниження активності DMN.

Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (ГГН)

ГГН-вісь (гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь) є основною нейроендокринною системою, яка активується під впливом стресу, спричиняючи вивільнення гормонів стресу в кровотік. Хронічна активація цієї системи може призводити до різноманітних фізичних і психічних порушень здоров’я, зокрема метаболічних розладів, безпліддя, тривожності та депресії.

Крім того, молитва та медитація усвідомленості мають великий потенціал для модуляції осі ГГН, зниження рівня кортизолу та сприяння виробленню серотоніну в мозку.

Підвищує вироблення серотоніну та дофаміну

«Він — Той, Хто посилає вам благословення, як і Його ангели, щоб вивести вас із будь-якої темряви до світла. Він — Милосердний до віруючих». (Сура аль-Ахзаб, розділ 33:5.44)

Молитва діє як ментальна практика, що стимулює вивільнення «гормонів гарного самопочуття», які називаються серотоніном і дофаміном. У той час як серотонін є нейромедіатором, який впливає на настрій, когнітивні функції та емоційну регуляцію, дофамін активує систему задоволення та винагороди, що підсилює духовні практики та забезпечує відчуття задоволення, мотивації та досягнень. Відомо, що низький рівень дофаміну та серотоніну в мозку ініціює та підтримує депресивні симптоми у людини.

Регулярна молитва та медитація мають відновлювальний ефект на гормони гарного самопочуття та збільшують їх доступність, тим самим роблячи людину емоційно стійкою до тиску та розчарувань, а також менш схильною до стресу з часом.

Самокерована нейропластичність: здатність мозку до реструктуризації та реорганізації шляхом формування нових нейронних зв’язків.

Чи молитва буквально змінює структуру та функції нашого мозку?

Відповідь: Так, може!

Регулярні молитви стимулюють нейропластичність, зміцнюючи нейронні шляхи та викликаючи структурні зміни в ділянках мозку, пов’язаних з концентрацією уваги, емоційною регуляцією, прийняттям рішень, співчуттям, пам’яттю та мовою. Загальновідомим науковим фактом є те, що кожна запланована поведінка, дія чи думка, що повторюється, має тенденцію зміцнювати нейронний шлях, змушуючи поведінку чи модель мислення стати звичною.

У нейровізуалізаційному дослідженні було виявлено, що у людей, які практикували медитацію усвідомленості протягом восьми тижнів, спостерігалося збільшенн концентрації сірої речовини (яка відіграє ключову роль у пам’яті, інтелекті, емоційній обробці та сприйнятті) у гіпокампі (відповідальному за пам’ять, мотивацію та навчання) та зменшення кількості речовини в мигдалині (відповідальній за стрес і страх).

Ісламська молитва з її структурованими декламаціями, глибокими роздумами, моментами спостережень та повільними ритмічними фізичними рухами відповідає тим самим умовам, що використовуються в нейронаукових дослідженнях усвідомленості. Отже, вона дає нам змогу розвивати зосереджену увагу, вдячність, емпатію, відчуття спокою/миру, покращувати пам’ять, емоційну рівновагу та сприяти просоціальній поведінці та братерству.

Крім того, довічна молитва може знизити ризик когнітивного спаду та покращити якість життя людей з деменцією та їхніх опікунів, підвищуючи стійкість до стресових проблем, покращуючи соціальну взаємодію та розумову стимуляцію.

Поєднання молитви та медитації може бути чудовим доповненням до традиційного режиму лікування психічного здоров’я. Окрім чудових переваг для здоров’я мозку, офіційні молитви служать вправою/тренуванням, заснованим на вірі, яке омолоджує серцево-судинне здоров’я, імунітет, толерантність до болю, а також підвищує гнучкість м’язів та м’язову форму. Це допомагає людям покращити соціальні зв’язки, соціальне благополуччя та зменшити схильність до самотності та самогубства, тим самим надаючи додаткову підтримку в подальшому розвитку різних традиційних та інноваційних нейрофармакологічних та нейропластичних методів лікування та підходів.

Зрештою, «функція молитви полягає не в тому, щоб впливати на Бога, а в тому, щоб змінювати природу того, хто молиться». – Серен Аб’є К’єркегор

Джерело: https://www.alhakam.org/neuroscience-prayer-how-prayer-rewires-our-brain