«Люди кривдили його (Святого Пророка Ісламу, мир йому і благословення Аллаха), але він терпів усілякі страждання… Проте він ніколи не втрачав своєї довіри до Аллаха. У цьому й полягає суть таваккул — істинної покори й уповання на Всемогутнього Аллаха». — Хазрат Мірза Масрур Ахмад

20 жовтня 2025 року члени організації Ладжна Імаіллах з регіону Північний Рейн (Німеччина) мали честь зустрітися з Його Святістю Хазратом Мірзою Масруром Ахмадом, Всесвітнім Главою Ахмадійської Мусульманської Громади.

Під час зустрічі учасниці мали можливість звернутися до Його Святості за настановами та порадами з широкого кола питань.

Одна з учасниць запитала Його Святість про значення дуруду — тобто посилання благословень на Святого Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) — і чи можна присвячувати свої поклони (суджуд) повторенню дуруду.

У відповідь Хазрат Мірза Масрур Ахмад сказав:

«У хадісі сказано, що читання Дуруд Шаріф є необхідним для прийняття молитви, і сам Святий Пророк (мир і благословення Аллаха йому) наголошував на цьому. Пророк сказав: “Моліться, і під час ваших молитов також посилайте благословення на мене”».

Потім Його Святість процитував 33:57 аят Священного Корану:

«Воістину, Аллах і Його ангели посилають благословення на Пророка. О ви, які увірували! Посилайте і ви благословення на нього та вітайте його миром».

Хазрат Мірза Масрур Ахмад продовжив:

«Святий Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав, що молитва залишається невиконаною, доки не буде надіслано благословення на нього. Аллах Всемогутній послав Святого Пророка (мир йому і благословення) як останнього пророка, Свого улюбленого, носія остаточного закону. Тому ми зобов’язані посилати на нього благословення.

Читати Дуруд Шаріф під час поклону не є обов’язковим, але це похвально. Одного разу на зібранні хтось сказав Обітованому Месії (мир йому), що половину своїх молитов він присвячує повторенню благословень на Святого Пророка (мир йому і благословення). Обітований Месія (мир йому) похвалив його за це.

Інший сподвижник також розповів, що часто читає дуруд, і теж отримав схвалення. Ще один сподвижник, Хазрат Муфті Мухаммад Садік (нехай Аллах буде задоволений ним), сказав, що присвятить усі свої молитви дуруду. Обітований Месія (мир йому) відповів: “Це чудова практика, і тобі обов’язково слід так чинити, бо якщо ти щиро повторюєш дуруд, Всемогутній Аллах прийме й решту твоїх молитов”».

Інша учасниця запитала про рівновагу між страхом і мужністю, пояснивши, що іноді людина дозволяє страху перерости у боягузтво, а іноді проявляє сміливість до нерозсудливості. Вона запитала, якою має бути правильна межа відваги і наскільки людина повинна боятися світу.

Хазрат Мірза Масрур Ахмад відповів:

«Справжня сила віруючого полягає в його розсудливості, мудрості та розумі. Саме ці якості визначають істинного віруючого. Те, що дозволено, у невідповідному контексті може стати шкідливим; так само заборонене завжди приносить шкоду. Тому правду треба говорити — але з мудрістю. У хадісі сказано, що слово істини, сказане перед жорстоким правителем, є великим актом доброчесності».

Його Святість продовжив:

«Отже, перед тим як щось сказати, слід замислитися — принесе ця правда більше користі чи шкоди, і чи краще сказати її публічно чи приватно. Якщо ви вказуєте на чиюсь помилку або говорите щось, що може зашкодити іншій людині, пам’ятайте: Аллах також наказав приховувати вади інших, адже Він Сам покриває недоліки. Тому мусимо наслідувати цю рису і не викривати слабкості ближніх на людях…»

Його Святість продовжив:

«Обітований Месія (мир йому) говорив: якщо бачите недолік у когось, моліться за нього сорок днів, перш ніж робити спроби його виправити. Якщо після цього змін не буде, тоді повідомте відповідальних осіб — наприклад, посадових осіб громади чи тих, хто може дати пораду — але лише з метою виправлення, а не докору. Аллах Всемогутній дарував віруючим розум і мудрість, тому й наказав діяти з розважливістю».

Далі Його Святість процитував 41:35 аят Святого Корану:

«Відганяй зло тим, що є найкращим; тоді той, між ким і тобою була ворожнеча, стане ніби щирим другом.»

Пояснюючи цей вірш, Хазрат Мірза Масрур Ахмад сказав:

«Навіть якщо між вами й кимось є ворожнеча, відповідайте м’якими словами та лагідним тоном. Якщо діяти з добротою та мудрістю, між вами запанує примирення, і ворожість зміниться на дружбу. Але якщо реагувати грубо й різко — це буде чисте безумство…»

Хазрат Мірза Масрур Ахмад додав:

«Коли ви даєте комусь пораду, робіть це приватно… Членів Ладжни та Насірат потрібно наставляти з добротою і конфіденційністю. Не принижуйте когось публічно… Такі дії не принесуть виправлення — лише шкоду. Ваше завдання — не викликати страх чи показувати владу, а виховувати з милосердям.

Кожна членкиня Ладжни повинна відчувати, що її Садр — це її щира порадниця, сестра, яка справді бажає їй добра. Коли між ними з’являється такий зв’язок любові, це зміцнює всю спільноту і допомагає побудувати справжнє духовне суспільство. У цьому, власне, і полягає мета організації громади. Якщо ви сповідуєте такий дух, то гідно представлятимете і систему Джамаату, і Халіфа часу.

Відвага необхідна, але вона повинна бути керована мудрістю. Святий Коран навчає, що іноді виправлення приходить через дисципліну, а іноді — через прощення. Тому дійте відповідно до обставин і приймайте рішення з розсудом».

Одна молода учасниця запитала Його Святість, як братам і сестрам уникати сварок. Хазрат Мірза Масрур Ахмад відповів:

«Регулярно виконуйте молитви. Будьте вихованими. Пийте прохолодну воду».

Він продовжив:

«Якщо ви маєте гарні манери і доброзичливу поведінку — сварок не буде. Якщо сказали щось неправильне, це може викликати реакцію. Але якщо хтось свариться з вами, затуліть вуха й відійдіть, кажучи: “Я не буду сваритися”.

У хадісі сказано: коли людина постить, а хтось свариться або говорить грубо, вона має сказати: “Я постую; не буду сваритися й не говоритиму нічого поганого.” Святий Коран також навчає уникати марних і порожніх розмов. Тому й ви тримайтеся осторонь порожньої мови.

Пийте холодну воду, сядьте й вийдіть із ситуації. Якщо у вас є молодші брати — ставтеся до них з добротою. Якщо старші брати чи сестри — з повагою. Якщо хтось намагається вас залякати, тихо перейдіть до іншої кімнати. Якщо молодший брат чи сестра свариться з вами — пробачте їм».

Ще одна учасниця запитала Його Святість про те, як залишатися стійкою під час випробувань і зберігати довіру до Аллаха.

У відповідь Хазрат Мірза Масрур Ахмад сказав:

«Святий Пророк (мир йому і благословення Аллаха) терпів випробування протягом тринадцяти довгих років. Ми називаємо його Улюбленцем Аллаха, але навіть після Завоювання Мекки він продовжував стикатися з труднощами та битвами. Люди кривдили його, але він переносив усі страждання… Проте він ніколи не залишив своєї довіри до Аллаха. У цьому полягає суть таваккуль — істинного уповання на Всемогутнього Аллаха…

Крім цього, що ще ми маємо? Який інший шлях для нас? Принаймні ми повинні твердо вірити, що якщо у цьому світі нас спіткають труднощі та випробування, це означає, що Аллах хоче випробувати нас. Якщо ми залишимося непохитними й успішно пройдемо це випробування, то справжня нагорода очікує нас у наступному житті. Адже саме там — справжнє життя. Цей земний шлях у сімдесят чи вісімдесят років скоро мине. Але коли ми зустрінемо свого Господа в Потойбіччі, і якщо ми покладали всю свою надію на Нього, тоді, з волі Аллаха, все стане на свої місця».

Садр — у контексті Ладжна Імайллах — це особа, відповідальна за моральне, духовне та адміністративне виховання членів свого регіону, яка діє відповідно до настанов Халіфа та загальних цілей Громади.

 

Джерело: https://www.pressahmadiyya.com/press-releases/2025/10/lajna-members-from-the-nordrhein-region-germany-met-with-his-holiness-hazrat-mirza-masroor-ahmad/